Світова література та етапи її розвитку

Світова́ літерату́ра— сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо. Література кожного народу має свою національну й художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн і розвивається у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми тощо). Тому як поняття всесвітня література була усвідомлена лише в XIX ст., коли особливо поширилися літературні зв’язки різних країн.

Творцем терміну «світова література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Гете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Гете звертав увагу на загальні тенденції розвитку, взаємозв’язки та характерні специфічні особливості кожної з національних літератур, їх здобутки, спираючись на творчість визначних письменників, які презентують певні літературні явища різних періодів (античність, Середньовіччя тощо), регіонів (Західна Європа, Близький Схід тощо) конкретно зазначених країн.

Літерату́рний проце́с — різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького та суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні чи в певному культурному центрі країни.

Літературні тропи

20 художніх засобів, що роблять літературу яскравішою!

Література – це мистецтво! І в кожному виді мистецтва люди звертають увагу на щось дивовижне, чаруюче прекрасне. В літературі такий ефект досягається завдяки вживанню художніх засобів. Абітурієнтам їх необхідно не тільки знати, але й розуміти, чим вони відрізняються один від одного. Тільки тоді вас можна буде назвати справжніми літературознавцями!

Давайте разом розберемо художні засоби літератури!

1. Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.

Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: "води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах...".

2. Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.

Порівняння буває декілька видів:

І знов - теорія

Конфлікт (від латинск. conflictus - зіткнення) - протиріччя, що виникають між окремими персонажами, персонажем і соціально-побутовим середовищем, між групами персонажів, станами, класами. Ці протиріччя розвиваються й зрештою, як правило, дозволяються в сюжеті добутку. Конфлікт є основою динамічно, що розвивається сюжету.

Новини Форуму нон-фікшин

Нон-фікшн: 30 найцікавіших новинок до Форуму видавців

Сьогодні познайомилася та підписалася на новини з blog.yakaboo.ua . Пропоную до Вашої уваги  добірку із якісного та щойновиданого нон-фікшину. Репортажі, книжки про здоров’я, батьківство та фізику, і ще багато усього цікавого.

НОН-ФІКШН

Що таке нон-фікшн і чому він потрібен дітям

Документальна література, нон-фікшн (англ. Non-fiction) — особливий літературний жанр, для якого на відміну художній літературі характерна побудова сюжетної лінії винятково на реальних подіях. Документальну літературу ще називають документалістикою, документальною прозою, літературою факту.

Документальна література заснована на спогадах очевидців, документах. Також можуть використовуватися спогади самого автора. При цьому авторська точка зору проявляється у відборі та структуруванні матеріалу, а також в оцінці подій. У документальній прозі широко використовується публіцистичний стиль.