М. В. Гоголь «Ревізор». Творча історія п'єси. Образи чиновників

 Домашнє завдання "перевернутого класу" для учнів 9-х класів

Тема. М. В. Гоголь «Ревізор». Творча історія п'єси. Образи чиновників

Завдання:

1. Згадуємо життєвий та творчий шлях М.В.Гоголя за допомогою презентаційного матеріалу Г.Дорох

2. Сміх — це зброя. Якщо ним правильно скористатися, то можна боротися з вадами суспільства і людей незгірш, ніж справжньою зброєю. Адже сміху боїться навіть той, хто вже нічого не боїться й не визнає ніяких законів. Наслідки свого сміху Гоголь відчув одразу ж після першої вистави «Ревізора».

Традиційно вважається, що сюжет для комедії «Ревізор» Гоголю підказав приятель О. Пушкін, але є й інші версії. Наприклад, український письменник Г. Квітка-Основ’‎яненко розгнівався, бо був упевнений, що Гоголь використав сюжет написаної ним у 1827 році п’‎єси «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», яка була відома в рукописному варіанті.

Свою комедию «Ревізор» Гоголь створив дуже швидко, за два місяці. Наприкінці 1835 року вона була готова. Гоголь в «Авторській сповіді» писав: «У „Ревізорі" я зважився зібрати в одну купу все погане в Росії, всі несправедливості <...> і разом посміятися над усім цим». З авторського визнання випливає, що «Ревізор» — соціально-сатирична комедія.

Її постановка в Олександрівському театрі спричинила хвилю невдоволення з боку дворян, чиновников та купців. Гоголь був уражений звинуваченнями в тому, що він — ворог Росії і що він обмовив її в комедії. Погана гра акторів і загальне нерозуміння спонукають письменника виїхати за кордон, в Італію. Повідомляючи про це Погодіну, він пише з болем: «Письменник сучасний, письменник комічний, письменник звичаїв повинен подалі бути від своєї батьківщини. Пророку немає слави у вітчизні»

3.Уважно перегляньте Експрес урок: Гоголь проти корупції

 

4. Ознайомтесь із сюжетом твору. "Ревізор" скорочено аудіокнига. Микола Гоголь 

5.Уважно перегляньте матеріал презентації "М.Гоголь. Ревізор. Образи чиновників" (автор Г.Дорох)

6.Висновок. У п’‎єсі автор намагається максимально охопити всі сторони тогочасного життя та управління. Тут і судочинство, і освіта, і охорона здоров’‎я, і пошта, і соціальне забезпечення, і поліція. Такого всеохопного погляду на офіційний державоустрій російська література іще не знала. Для зображення своїх героїв автор використав такі прийоми, як гротеск (порівняння чиновників із тваринами.) та гіперболу (перебільшення Хлестакова про авторство та своє знайомство з міністрами).

7. Згадуємо та записуємо у зошит визначення ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ визначення понять.

Дра́ма (дав.-гр. δρᾶμα — «дія», «діяння», «дійство») — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури, або мистецтва, що використовує цей прийом.

Іронія (είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Іронія — це насмішка, замаскована зовнішньою серйозністю.

Комедія (грец. κωμωδία, від κωμοζ — весела процесія і ωδη — пісня) — це драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні й побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.