8 листопада проводиться Національний день капучино в США. Ці листопадові заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Назва походить від італійського слова капучіо, що означає капюшон. Відмінність полягає в тому, що в капучіне молоко «спінюється» (за допомогою парової трубки, яка є частиною будь-якої еспресо-машини) в «мікропену», обсяг якої приблизно вдвічі перевищує обсяг вихідного молока. Вперше він був запатентований людиною на ім'я Луїджі Беззера у 1901 році. Під час Другої світової війни машини для приготування капучіно були вдосконалені, і у багатьох ресторанах почали подавати цей напій.
Коли напій капучіно був вперше представлений в Італії, він був названий на честь ченців-капуцинів, тому що колір еспресо, змішаного зі спіненим молоком, був схожим на колір одягу капуцинів. Назва, химерна у світі утилітарних назв кавових напоїв, прижилася; ми запозичили його наприкінці 1800-х. Джерело
Кожен з нас по-своєму відчуває подих осень.Хтось сумує та згадує тепле літо, а хтось надихається фарбами осені на нові почуття, відкриття, знайомства.
Ось і ми з вами осінній настрій розфарбуємо пахощами кави та нових вражень від прочитаних книжок.
Знайомтесь:
1.
Розмірковуючи над історіями за чашкою кави, ви зможете виявити свої цінності і знайти вірні для вас рішення. Книга навчить вас будувати відносини з собою і іншими людьми, побачити іншу точку зору, розвинути здатність до самопізнання. Роздуми стануть у пригоді тим, хто шукає усвідомленості, ясності і стійкості в житті. Це кишеньковий словник відносин, який стане відмінним подарунком близьким, колегам і собі. 2.
«Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.»
3.
Цей роман не залишить вас байдужими, не забудеться, не зітреться з пам’яті, торкнеться вашого серця ніжними, мудрими словами, лагідним теплом неймовірної історії про вічне кохання. Заваріть собі кави, охопіть філіжанку долонями, щоб зігріти їх — і своє серце — передчуттям дива, а потім сядьте в улюблене крісло і розгорніть цю книгу.
Наталка Шевченко, письменниця
Чи може щось збадьорити зранку краще за філіжанку запашного еспрессо чи американо?
Чи є краще місце для душевної розмови, аніж затишна кав’ярня?
Та й чи варто шукати?
З кавою у кожного свої, особливі, майже інтимні стосунки. Але є секрет, що об’єднує з цим чорним напоєм усе людство. Щоб знайти його — відкрийте цю книжку і пориньте у дивовижні мандри далекими і близькими країнами, через які пройшли гіркі зерна перед тим, як потрапити до вашої чашки. Відчуйте, як змінювалися народи, культури, держави, чиї мешканці хоча б раз скуштували дивовижного трунку, народженого під гарячим тропічним сонцем. І спробуйте зрозуміти, чому саме кава спонукала їх до справді незвичайних відкриттів і революційних перетворень і чому вона так лякала тих, хто опирався поступу.
Чи може таємниця не в зернах, а в бажаннях та прагненнях людей, об’єднаних кавою?
Тосікадзу Кавагуті — сучасний японський письменник, який зачаровує своїм словом та нестандартними сюжетами. Деякі з його творів (зокрема роман «Доки кава не охолоне») були успішно екранізовані.
У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і... вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне...
6.
Прекрасного літнього дня, Аня вирішила випити запашної кави у місцевому сквері. Хіба могла молода киянка представити, що ця буденна подія стане початком шляху до шаленого кохання? На тому шляху будуть інтриги, сімейні таємниці, протистояння та небезпека. Але хіба не варто це все пройти заради почуттів?
У той день він просто підсів до неї та промовив: «Я відчув аромат кави».
Немає коментарів:
Дописати коментар